ПАГІН (лат. Cormus; TURIO; blastos) — вегетативний орган вищих рослин, складається зі стебла з розташованими на ньому листками, бруньками, інколи квітками та спорангіями. Формується внаслідок діяльності меристеми, має загальну провідну систему. Первинний пагін бере початок із зародкової бруньки; накопичує БАР і може бути ЛРС (П. багна звичайного, П. ефедри двоколоскової). Особливості морфологічної та анатомічної будови складових П. див. Брунька, Листок та Стебло. П. здатен до росту в довжину протягом усього життя рослини за рахунок верхівкових (апікальних) та вставних (інтеркалярних) меристем. У будові П. виділяють вузли (місця прикріплення листків) та меживузля (частини пагона між вузлами). Структурним елементом (метамером) П. є вузол з листком або мутовкою листків, брунькою та нижче розташованим меживузлям і брунькою. Метамери поступово утворюються апексом та чергуються закономірно від верхівки до основи.
Морфологічно класифікують П. за типом галуження (рис. 1, а–г): дихотомічні (плаун булавовидний), моноподіальні (сосна звичайна), сипмодіальні (яблуня звичайна) та псевдодихотомічні (бузок звичайний); за положенням у просторі (рис. 2, а–е): прямостоячі (жито посівне), висхідні (купина пахуча), виткі (хміль звичайний), чіпкі (плющ звичайний), повзучі (жовтець повзучий), лежачі (гірчак пташиний); за довжиною меживузлів: вкорочені і подовжені (яблуня звичайна); за будовою: вегетативні, генеративні та змішані вегетативно-генеративні; залежно від наявності листків: олистяні та неолистяні (як його різновид — квіткова стрілка). Залежно від виконуваних функцій П. можуть видозмінюватись. Розрізняють надземні (колючки, вусики, вуси, кладодії, надземні бульби) та підземні (цибулина, бульба, бульбоцибулина, кореневище) видозміни (метаморфози) П.
|
|
 |
 |
 |
| а | б | в | г |
Рис. 1. Типи галуження пагона: а — дихотомічне, б — моноподіальне, в — симподіальне, г — псевдодихотомічне
 |
 |
 |
 |
 |
 |
| а | б | в | г | д | е |
Рис. 2. Типи положення пагона у просторі: а — прямостоячі, б — висхідні, в — виткі, г — чіпкі, д — повзучі, е — лежачі
Бавтуто Г.А., Ерей Л.М. Практикум по анатомии и морфологии растений. — Минск, 2002; Бавтуто Г.А., Еремин В.М., Жигар М.П. Атлас по анатомии растений. — Минск, 2001.